В українській столиці в Ісламському культурному центрі, третій день триває робота VII Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства. Третьго липня в рамках секції "Іслам і розв”язки фундаментальних проблем людства" привернула увагу доповідь Ольги Максименко "Насіреддін Тусі - вчений-універсал мусульманського Сходу".
Доповідь, що супроводжувалася інфографікою та відеопрезентацією, присвячено науковій, літературній та педагогічній спадщині видатного науковця арабо-мусульманського Середньовіччя Насіреддіна Тусі (1201–1274).
Надзвичайно обдарована людина, вчений-енциклопедист, Насіреддін Тусі залишив слід в історії як завдяки своїм винятково цінним працям у царині астрономії та математики, так і всеосяжним трактатам з етики, філософії та богослов’я. Чимало він зробив і для просування науки в тогочасному суспільстві, заснувавши астрономічну обсерваторію в Маразі (нині — місто на північному заході Ірану) та зібравши в ній кращих учених, які згодом працювали під його керівництвом.
Спираючись на результати спостережень, що тривали близько 12 років, Насіреддін Тусі побудував таблиці для обчислення положення Сонця та планет (“Zij-i Ilkhani”). Майже через три століття ці розрахунки послужили основою для досліджень відомих західноєвропейських астрономів Тихо Браге (1546–1601) та Йоганна Кеплера (1571–1630).
У роботі Н. Тусі «Трактат про повний чотирибічник» (“Shaklul-qita”) плоска і сферична тригонометрія вперше постають як окрема галузь знань. Учений також дав визначення числа як «кількості, одержаної з сукупності одиниць». У книзі «Етика Насіра» (“Akhlaq-i Nasiri”), яка є, безперечно, однією з найвизначніших пам’яток художньої та філософської літератури середньовічного Сходу, викладено ідеї щодо родинних взаємин, соціального порядку, виховання і морального вдосконалення особистості. Детально описано риси характеру (чесноти) людини, причому кожна з них тлумачиться «у зв’язці» зі своєю протилежністю (наприклад, відвага протиставляється, з одного боку, боягузству, з іншого — шаленству, нерозсудливості).
На увагу заслуговують і погляди Насіреддіна Тусі стосовно управління суспільством та країною. Мислитель розрізняє доброчесні і недоброчесні держави, справедливі і несправедливі війни, оцінюючи явища суспільного життя залежно від того, чи вони йдуть на користь народу, чи завдають йому втрат. «Світ, — стверджує Тусі, — страждає від двох речей: коли в країні панує деспотичне правління і коли країна залишена без нагляду», а «довговічність держави визначається тим, наскільки справедливою є її основа»