Традиційна західна банківська система з її 5-9% річних по кредитах - благо для позичальників, але не «абсолютне», люблять жартувати банкіри. Куди більш вигідні умови пропонують ісламські банки. Ці фінустанови готові позичати гроші без жодних відсотків взагалі.
На перший погляд, варіант здається абсурдним: адже навіщо банку давати гроші позичальників у борг без надії на одержання якого-небудь прибутку, якщо, вдало інвестувавши ці ж гроші в справу, банкіри одержать дохід? Однак скепсис тут навряд чи виправданий. Модель настільки успішно працює, що вже прижилася в Європі і робить перші кроки в Росії.
«Принцип ісламської банківської системи полягає в тому, що будь-який мусульманин незалежно від того, йде мова про позику чи борг, не може за релігійними канонами проводити фінансову операцію під стабільний відсоток. Лихварство заборонено Кораном, - розповіла газеті «СЕЙЧАС» Віра Фриндак, головний бухгалтер Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраід». Дохід банку полягає в перерозподілі прибутку. У мусульманина, який приносить свої гроші в банк, є вибір - покласти їх на поточний рахунок або на інвестиційний. Якщо на поточний, то клієнт не одержує ніякого прибутку, крім відсотка інфляції, встановленого державою. Якщо ж це інвестиційний рахунок, то банкір і клієнт домовляються про прибуток клієнта від доходу банку в тому чи іншому інвестпроекті».
Причому переконувати мусульман в тому, щоб вони зберігали свої заощадження на безпроцентному депозиті, банкірам не потрібно ще й тому, що розвиваються безготівкові форми розрахунку за товари й послуги. Втім, раніше, зізнається експерт, до того, як кредитки набули стрімкого розвитку, банкіри все-таки залучали клієнтів різними преміями, але в жодному разі не обіцяли відсотки.
Дійсно, ісламським банкам заборонено робити гроші на грошах. Однак, розповідає пані Фриндак, у них є три види програм для вкладників. Завдяки тому, що в ісламських банків є свої компанії, своє виробництво, яке приносить дохід від реалізації на ринку конкретних товарів, ці програми й приносять вкладникам прибуток.
«Мудараба» - спеціальне партнерство. Гроші вкладника такої програми є не просто депозитом, а інвестиціями в ту справу (торгівлю чи підприємство), куди банк за згодою клієнта вкладає його гроші. Після одержання доходу від справи банк ділиться прибутком з клієнтом», - пояснює пані Фриндак.
Другий вид внеску «мушарака» - регулярні відсотки. В цьому випадку вкладник може одержати більшу частку прибутку, ніж при «Мудараба», однак за однієї умови. Якщо банківська справа «прогорить», то клієнт зазнає збитків разом з банком у рівних частинах.
«І нарешті, «мурабаха», коли банк фінансує комерційні операції. Приміром, банк має намір вкласти гроші в торгівлю - купити від свого імені товар для наступного перепродажу. Для розподілу ризиків клієнт і банкір домовляються про націнку на товар», - розповідає пані Фриндак.
Відповідно, такий самий принцип діє й стосовно позичальників. Взявши в банку гроші для відкриття своєї справи або для покупки нерухомості, мусульманин не сплачує річні. Замість цього банк одержує право на частку прибутку від бізнесу позичальника. Однак, якщо бізнес позичальника дасть збій і бізнесмен збанкрутує, то йому не доведеться (як у європейських чи українських банках) виплачувати суму позики. Не треба думати, що мусульмани люблять ризикувати: одержати безпроцентний кредит в ісламському банку не так вже й просто.
«Справа ісламського позичальника ретельно вивчається - не менше, ніж в альтернативних банках. Однак в ісламському банку основними факторами виступають релігійність клієнта: крім довідок з роботи, даних про успішність дітей у школі та наявності застави, головне слово виносять імам мечеті, сусіди, друзі, члени громади, - пояснює пані Фриндак. - Навіть якщо в мусульманина немає застави, у нього є всі шанси отримати кредит тільки завдяки своїй вірі». Безумовно, банк ризикує, видаючи кредит без застави. Але мусульманські банкіри знають, що справжній мусульманин не візьме гроші в борг на сумнівний захід. Вища міра покарання для мусульманина - не розплатитися з боргами. Кожний знає, що його душа не звільниться доти, поки він сам або його родина не поверне його борг. От чому мусульманин намагається повернути борг якомога раніше, оскільки раптова смерть ляже тягарем не тільки на боржника, але й на його родичів.
Однак, щоб одержати безпроцентний кредит у мусульманському банку, необов'язково бути мусульманином, тим більше якщо мова йде про Європу. За твердженням пані Фриндак, оскільки ісламським банкам все частіше доводиться працювати з європейськими фінустановами і клієнтами, то, крім банкірів, у банку працює ще й спеціальна людина - «вчений», який розбирається в тонкощах Шаріату. Він здатний вирішувати не тільки несподівані нюанси різних банківських систем, але й питання видачі кредиту немусульманинові. «Для цього потрібно знайти поручителя мусульманина. Коран не забороняє бути в дружніх стосунках з людьми, що сповідують іншу релігію. Відповідно, якщо мусульманин може поручитися за свого позичальника, він понесе не меншу відповідальність перед Законом, ніж якби він сам брав кредит», - підкреслює пані Фриндак.
В Україну така система навряд чи прийде в найближчому майбутньому, говорить експерт. Основна перешкода - відсутність у країні відповідних фахівців, які б могли надавати кредити без відсотків, а українські банки навряд чи відкриють відділення ісламського типу в себе. Окрім усього іншого перешкоджає розвитку ісламського банкінгу й українська законодавча база. Мусульмани працюють за схемами безпроцентних кредитів хіба що на рівні нечисленних громад. «Найуспішніші в бізнесі мусульмани громади можуть запропонувати іншим членам варіанти «мудараба», «мурабаха», «мушарака». Як і в арабських країнах, де ісламський банкінг існує на рівні державної системи, ініціатори діють за тими ж принципами, і тому відмінностей немає, хіба що в масштабах», - пояснює пані Фриндак.
Однак, на думку Рустема Джангужина, доктора філософії, віце-президента Всеукраїнського центру з вивчення ісламу, фахівці і законодавство - далеко не основні причини відсутності ісламської банківської моделі на території України.
«Багато українських бізнесменів дуже захопилися безпроцентними кредитами. І їх дійсно нескладно одержати навіть українським бізнесменам, незалежно від віросповідання. Справа не в релігії, а в механізмах: українські бізнесмени не готові працювати відкрито. Коли ісламський банк проводить аналіз інвестпроекту, враховується кожна копійка. Але часто саме такий підхід стає перешкодою для українських бізнесменів, - прокоментував пан Джангужин газеті «СЕЙЧАС». - Відмовляючись від лихварства, банк максимально мінімізує ризики, що неможливо при повній прозорості бізнесу».
Такий же процес відбувається і при рішенні клієнта вкласти гроші в банк. По суті, ісламські банки конкурують між собою інвестпривабливістю. «Депозит для мусульманина в банку робить його автоматично акціонером цього банку. Контракт можна розірвати, однак вкладник отримує прибуток відповідно до свого внеску. Досягається це тим, що фактично ісламський банк бере участь у виробництві. Тобто немає перехідної форми, коли вкладник повинен одержати дохід у будь-якому випадку. Схема нагадує акціонування або пайове кредитування. Клієнт довіряє банку витрачати свої гроші як професіоналові», - пояснює пан Джангужин.
Що ж залишається основною перешкодою ісламському банкінгу в Україні - релігія чи менталітет - питання залишається відкритим. Тим більше що схожа модель банківської системи, яка б базувалася на релігійних канонах християнства, в Україні так і не відбулася. За інформацією релігієзнавця Андрія Юраша, на початку 1990-х в Україні також спостерігалося формування церковних кредитних союзів.
«Коли склалася ситуація наявності невикористаних грошей після розпаду СРСР, у деяких церквах з'явилася ідея нагромадження їх для наступного кредитування під вигідні відсотки парафіян. Статус парафіянина давав гарантії того, що кошти не будуть викрадені, - прокоментував газеті «СЕЙЧАС» пан Юраш. - Однак особливого успіху така модель не мала: одні кредитні союзи відійшли від релігійної основи, а інші, навпаки, звузилися до локального рівня».
Але навіть такі, як стверджує генеральний директор ПТ «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков і компанія» Сергій Стецков, навряд чи можуть порівнятися за процентними ставками з ісламським банкінгом. «Інформація про надання кредитів парафіянам не афішується. Та й одержати їх можуть далеко не всі, а лише ті, хто протягом року вносив гідні пожертвування - не менше 10% від доходу. Кредит у такому випадку можна одержати, за негласними оцінками, під 3% річних», - повідомив газеті «СЕЙЧАС» пан Стецков.
автор: Іван САМІЙЛЕНКО
ГОЛОВНЕ
Як і у випадку з християнськими фінустановами, ісламський банкінг передбачає «цікавий» кредит у тому випадку, якщо позичальник - людина праведна і релігійна.
Однак якщо в християнській громаді пожертвування повинні становити 10% від доходу парафіянина, то в ісламській - лише 2,5%. Кредит у християнській громаді можна взяти під 3% річних, а в ісламському банку - без відсотків взагалі.
За матеріалами газети «СЕЙЧАС»
